Влизько Олекса Федорович. Я іду ясний дорогами…

232

Я іду ясний дорогами,
Серце вимивши вогнем,
І на поминки з убогими
Не гукають вже мене!

Я втримав в осіннім покоті
Повну сміху козубень,
І мене тепер на покуті
Посадовлять для пісень!

Джерело: ukrlib.com.ua

Прокоментуєте?

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!