Смолу зі смереки —
сльозу материнську —
Візьму талісманом в дороги далекі.
Ненько гуцульська, не плач, не журися,
Чекайте на мене, зелені смереки.
Як ноги заблудять
без рідних стежинок,
Реклама
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Як мову Черемошу чути не буду,
Хай запах живиці мій спомин оживить,
Хай мамина співанка серце розбудить.
Смолу смерекову —
сльозу променисту —
Беру талісманом в дорогу ранкову,
Щоб можна вернутися знову в дитинство,
Щоб можна до неньки вернутися знову.
Джерело: