Васильченко Степан Васильович. Осінній вечір

Порощить дощ за вікном. Як червона зірочка в тумані, блимає в хаті слілець-каганець. Дощ шумить, не вгаває надворі, дедалі рясніший, голосніший. Шумлять усі вікна в хаті, плачуть. Так плачуть, так плачуть, обливаються рясними слізьми, причитують, що ніколи вже не буде сонця, ані ясних днів.

Дурненькі ви, маленькі вікна: сонце буде, будуть дні радісні, ясні, будуть пісні, квіти будуть. Будуть радощі, сміхи… Будуть!

Джерело: ukrlib.com.ua

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал