Твердохліб Сидір. Фінал

За сонцем лугами вела мене туга
І туск сього світа — на гори,
Далеко-далеко від берегу Буга,
Невже там загубиться горе?

Я станув на шпилю… Шуміли вершини,
Їх шумом строїв я сопівку,
Іду я, від шпилів мелодія лине,
Вітрець виграває веснівку.

Займається небо, йде зазоря днини,
Зміняються в день темні ночі,
В душі виринають забуті картини,
Сльозами жемчужаться очі.

За сонцем лугами вела мене туга
І туск сього світа на гори,
Вернув я на доли — і знов темна смуга,
Жура йде за мною і горе…

***

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал

Джерело:Цифрова Українська Бібліотека.

Джерело: ukrlib.com.ua