Талалай Леонід. Балада про чумака

Плинуть хвилини — за хвилею хвиля,
Час набіга — за сльозою сльоза.
Віз навантажений кримською сіллю,
Тільки ж немає дороги назад.

Тільки ж лишились од воликів — роги,
В котрі наллю наостанок вина,
Пісню з собою я взяв у дорогу —
Випила пісню до слова луна.

В торбі нема навіть запаху сала.
Зоряний протяг гуляє в душі.
Посмішку в соняха літо украло,
День мій осінній степами спішить.

Гей, запряжу я перекотиполе!
Вітром останню я витру сльозу.
Нумо, тримайся на ритвинах доле,
Я тебе, вражу, тепер провезу…

Світиться небо чумацькою сіллю,
Віз покотився без мене назад.
Плинуть хвилини — за хвилею хвиля,
Час набіга — за сльозою сльоза.

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал

Джерело: ukrlib.com.ua