Заблудилось ягнятко в степах,
Не гляділось, дурненьке, отари.
Біга, мекає,— взяв його страх,
Боляче своїм києм ударив.
Загубилось у буйній траві,
Кличе маму, викликує, мека,
А вже мама у теплім хліві,
А вже мама далеко-далеко,
Не почує, хоч як її клич…
Допалав десь на заході палац.
Степ темніє. Спускається ніч,
Біла базя саменька, як палець.
По-нічному зідхнули хмарки,
Захиталися трави злегенька.
Степ великий, широкий такий,
Біла базя маленька, маленька…
1923 — 1926
Реклама
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Джерело: