Шахти, терикони,
заводські вогні…
Місяць в травах тоне…
І пісні, пісні…
Доля ти піснярська,
доленько моя!
Сторона шахтарська,
син твій, син твій я!
Там, де обрій, в полі
неба мрійна гать.
Золоті тополі
за Дінцем шумлять.
Про крейдяні гори
не забуду я,
де молилась зорям
матінка моя.
Піснею лечу я
над простором нив,
землю я цілую,
по якій ходив.
Реклама
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Кров моя вирує
в жилах, наче спів…
Землю я цілую,
ту, що полюбив.
1955
Джерело: