Пам’яті Гната Михайличенка
Покличем на печаль і тугу!
Наш брат огнеокий догорів.
На дороги повіяло з лугу
Тінями диких вечорів.
Над бур’янами сухими
Наша печаль стогне.
Гукнімо з вечорами глухими:
“Воскресни, Огне!”
Джерело:
Реклама
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал