На золоті блакитная емаль
І золото червоне на емалі.
У книгах радості осінняя печаль
І радості роса на пелюстках печалі.
В моєму саді сохне блідний цвіт,
Вмирає лист, нечутно, тайнодійно…
Тобі, о осене, мій радісний привіт,
Тобі, пожовклеє, моя співанка мрійна!
Коли ж небесну щирую емаль
Затруть дощі й тумани пелехаті,
Я залишу в душі осіннюю печаль
І буду ждать весни в зажуреній кімнаті.
Джерело:
Реклама
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал