Семенко Михайль. О. Т.

170

Останні блими комінка
На профілі журної панни.
Ховається самотно бліда рука,
Ятриться весняна рана.

Може затримаю останній блим,
Спалахнуть тремтячі тіні.
Їй сумно під грою осінніх рим,
Під звуки осінньої сонатіни.

19 — XI — 1919. Київ.

Джерело: ukrlib.com.ua

Прокоментуєте?

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!