П’є-гуляє у неділю
На коршомці Гарасим;
З Гарасимом п’є-гуляє
І сусід його Трохим.
А обидва стрільці жваві.
От перечка і пішла…
Далі Трохим розходився,
Підійнявся з-за стола:
“То ти кажеш, що ти луччий?
Що ти гаспидний стрілець?
Збий же мені з чуба шапку:
Тоді будеш молодець!”
“Кажеш, може, що не зіб’ю?” —
“А ти кажеш, що зіб’єш?!” —
“А їй-богу, що ізіб’ю!” —
“А їй-богу, не зіб’єш!..”
“Та от тобі і рушниця!” —
“Ану-ну! давай! давай!” —
“На! Ставай лиш край порога!”
“Та я стану: ти ставай!..”
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Цілить їден від порога,
Другий стоїть за столом
Та щосили натягає
Сиву шапку на чоло.
Бах рушниця!.. Стало димно…
Йде до столу Гарасим…
А за столом в сивій шапці,
Як баран, лежить Трохим!
(Йому куля пролетіла
Через шапку і чоло…)
Підіймає той Трохима,
Підпирає за столом.
Сам відходить до порога.
Знов рушницю в руки взяв,
Прицілився разів кілька
Й головою похитав:
“Вибачай мені, Трохиме,-
Гарасим проговорив,-
На два цалі1 лиш понизив —
Та й і шапки не ізбив”.
1859 р.
1 Цаль — дюйм (2,54 см).
Джерело: