Рильський Максим. Авіньйонські дзвони

Пливуть і тануть передзвони,
Байдужі до житейських справ…
Дзвенячим містом, Авіньйоне,
Іще Рабле тебе назвав.

Той дзвін скликає до поклонів
Побожних досі ще людей,
Отож не дивно, що для дзвонів
Тут спеціальний є музей.

І чуються у міднім дзвоні
Казки терпливої землі…
Колись держали у полоні
Тут пап французькі королі.

По-своєму люблю я дзвони,
Не релігійний аніяк;
Отут, на узбережжі Рони,
Тебе вітає, Авіньйоне,
Старий закоханий юнак.

29 липня 1957 р., Москва

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал

Джерело: ukrlib.com.ua