Павличко Дмитро. В моїх повіках напівсонних…

88

В моїх повіках напівсонних
Застигло сонце молоде.
Як бджолами покритий сонях,
Воно так міниться й гуде.

Між сновидінням і явою
В моїй сльозі стоїш і ти,
І над твоєю головою
Палають соняшні світи.

Джерело: ukrlib.com.ua

Прокоментуєте?



Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!