Павличко Дмитро. Гном

192

За кермом
Сидів гном.
Поруч — його жона.
А позаду гноменята —
По троє біля кожного вікна.

Гном — не більший за мухомора —
Борода сива.
Горбатий ніс.
Маленька машина, але дуже скора
Мчала дорогою через ліс.

Я руку підняв мимохіть.
Гном зупинився:
— Чого ти хочеш?
— Будьте ласкаві, підвезіть!

Він сміється:
— Гаразд, небоже.
Мені чародійна сила відома.
Щоб міг ти сісти в мою машину.
Я перетворю тебе на гнома!
Будеш малесеньким, будеш маги
Маленьку радість і маленьку біду.
— Та ні.— благаю,— не треба, дідусю,
Я не подумав, я пішки піду…

Джерело: ukrlib.com.ua

Прокоментуєте?



Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!