О, невмолимі скам’янілі дні,
Міцна рука над людьми і богами
…Чигає там, у сірій далині,
Лягає горами за нами.
Ми подолаєм знов. Ще не одні
Нам скоряться. Над все є вірна криця
Та нам також судилося розбиться
Колись і десь об гори кам’яні.
Джерело:
Реклама
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал