О панно Інно, ніжна Інно…-
живуть Тичинині дива.
Тут воронованою міддю
шугав карбований Дунай.
А жовті сови, з віт лапатих,
і віск, що меду натягнув,
надвечір світяться лампадно,
як грішна квітка тютюну.
Джерело:
Реклама
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал