Мойсієнко Анатолій. Ти покуту куту копит…

Ти покуту куту копит,
У тяму хирих ум’яту, —
Вiчем мечiв,
Вiчем зим… А форт Сiчi — строфами з мечiв.
Ти поки сип отi лiтописи копит,
Видихи див,
А ми — зимами, зимами, зимами зим.
Ми змусимо сум зим
Хилити щити лих.
Ми завидiли милi дива зим
I чар… i лiрачi…
I —
Вiче мечiв.

Джерело: ukrlib.com.ua