Над моєю долею
Громи погейкують…
Снять чиїмись думами
Голови цегейкові.
А мені б неспокою
Та пряного вітру.
Цілувать сопілку,
Обіймати цитру…
А мені б ще лютості –
Реготать надривно
Над дурною мудрістю,
Мудрим марнослів’ям.
Над моєю долею
Громи погейкують…
Джерело:
Реклама
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал