Прошуміла слава, ніби дощ,
Висохли дороги і калюжі.
А зрадлива злива крила дужі
Вже над іншим іменем полоще.
Все минає, бо, як не ростем,
Лиш відлуння в полі залишаєм…
Літо ж пам’ятають не дощем,
Літо ж пам’ятають – урожаєм…
Джерело:
Реклама
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал