Лепкий Богдан. Терцина

Сніжок паде. Летять листочки білі,
Як у саді пахучий вишні цвіт,
Коли вітрець порушить злегка гілля.

Сніжок паде… Отак з забутих літ
Летять на мене незабуті мрії,
Біленькі-білі, мов лелії цвіт.

Сніжок паде… Немов крізь мряку мріє
Якийсь далекий, гарний, добрий світ,
Де все цвіте, сміється, променіє,—

Це спомини моїх дитячих літ.

Джерело: ukrlib.com.ua

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал