І знову рік один життя,
Як сон, минув,
І більше вже не буду я
Таким, як був.
І більше вже не вернеться
Ні сміх, ні сум,
Лиш дещо з них обернеться
У постать дум.
І, може, хто, читаючи
Письмо дрібне,
Замислиться й, зітхаючи,
Мене спімне.
Реклама
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Джерело: