Тепер — проростати насінню
В м’якому, вологому грудді…
…Сівбу закінчивши весінню,
Поснули натомлені люди.
Замовкли степи неозорі.
А ніч така тиха і синя…
По небу розкидано зорі,
Неначе по полю — насіння.
Джерело:
Реклама
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал