Іздрик Юрій Романович. Пісня 3,14

217

скучай але в міру
бо небо проллється сльозами
лишається віра
довіра і віра між нами
у небі є діри
у дірах є зорі прозорі
скучай але в міру –
у міру старих акваторій

скучай але в міру –
та не забувай скучати
чекання – офіра
прожити життя на чатах
скучай але в міру
і не забувай любити –
безмежну довіру
і віру в потребу жити

Джерело: ukrlib.com.ua

Прокоментуєте?



Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!