Іздрик Юрій Романович. Безіменний

котяться писанки зносить дахи
чутно всеношну і галас гульвіс
видобуває бог з-під пахви
глиняний свій обріз
мир – це війна
а війна – гешефт
термін контракту вийшов
бог провернув неймовірний блеф
і заслужив на тишу
сам собі все що створив програв
сам же у себе й виграв
і не закінчивши купи справ
вийшов із парадигми
бог – це любов
а любов – обман щоб запустити суще
суще щезає немов туман
води зникають і суша
бог не назвався коли прийшов
так і піде анонімом
лишиться тиша і буде знов
затишно темно і німо
буде ніщо і ніде і ніяк
тобто не буде нічого
все що ще є
все це просто так –
тінь від мізинця бога

це без образ і претензій я
жити – не мій був вибір
в мене принаймні було ім’я
ну і за це – спасибі

Джерело: ukrlib.com.ua