Грають архангельські труби
і папороті цвітуть.
Апостол із профілем Дзюби глаголить,
а тлуму не чуть.
“Здається, він правду каже..”
“А де ж він раніше був?”
Свистить у повітрі камінь,
бо не зрозуміло рабу,
як житиме, знаючи правду…
Помчав фарисей-патріот
з доносом в найближчу управу:
бунтує апостол народ!
Спітніла, у вічному страсі,
юрма, як завжди, — лайно,
і це не в біблійному часі,
а втім, чи не все одно?
Нащо ти Вітчизні, пророче?
Дарма пропадеш, дарма…
Він дивиться людям ув очі.
Гримить єрихонська сурма…
Реклама
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Джерело: