Грінченко Борис Дмитрович. Південь на степу

226

Супокій навкруг панує,
Нерухомо степ лежить;
Тирсу гнучкую й густую
Вітерець не ворушить.

Рівний поверх, як на морі…
Страшно-мертвий супокій…
Тільки сонце на просторі
Ллє палючий промінь свій,

Що було живе — сховалось,
Не почуєш голосів,
Наче скрізь в степу,—здавалось,-
Янгол смерті пролетів…

1885

Джерело: ukrlib.com.ua

Прокоментуєте?

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!