Федькович Юрій. У легіня

146

У легіня ворон коник.
Коникові гриву чешуть,
А самому молодому
Товариші трунву тешуть.
Утесали, змалювали,
Барвінками устелили,
Забираним коверчиком
Домовину гарно вкрили
Та й винесли на кладовище —
Така, хлопче, твоя доля!
Заржав коник вороненький,
Заснияла ясна зброя —
Та й більш нічо а нічого…
Чого більше в світі й треба?
Кажуть люди, що десь небо, —
Про віщо нам того й неба!?

Джерело: ukrlib.com.ua

Прокоментуєте?

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!