Федькович Юрій. Рожа

159

В неділеньку вранці
Ідуть новобранці, —
А мій милий чорнобривий
У білій катанці.
— Чекай, милий хлопче,
Най припну ти рожу!
— Не чекаю, серце моє, —
Чекати не можу,
Бо ті твої рожі
Сльозою зрошені!..
Вповідав ми тарабанчик,
Що ми розлучені.
Але як уб’ють мня —
Коби посадили
Ту червону твою рожу
На моїй могилі.
Та рожа прийметься,
Мая розцвітеться, —
Під зеленов муравою
Серце стрепенеться.

Джерело: ukrlib.com.ua

Прокоментуєте?



Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!