В неділеньку вранці
Ідуть новобранці, —
А мій милий чорнобривий
У білій катанці.
— Чекай, милий хлопче,
Най припну ти рожу!
— Не чекаю, серце моє, —
Чекати не можу,
Бо ті твої рожі
Сльозою зрошені!..
Вповідав ми тарабанчик,
Що ми розлучені.
Але як уб’ють мня —
Коби посадили
Ту червону твою рожу
На моїй могилі.
Та рожа прийметься,
Мая розцвітеться, —
Під зеленов муравою
Серце стрепенеться.
Джерело:
Реклама
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал