Я народився в степу золотому
в ніченьку темну болиголову.
Мати хороша була подорожниця,
пісень нашептала в голову:
будеш зростати ходячи по людях…
Щастя спізнавати одиноке всюди.
На вигоні чужому, на чужій молочі
ганяючи коней погоничем.
Мати чудова була подорожниця.
Виріс я… Виріс…
Та на чиюсь голову.
Джерело:
Реклама
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал