І
Я скінчу свої страждання
І на шлях, слізьми напоєний,
Вийду сміло без вагання,
Дзвоном ліри заспокоєний.
Щоб не нило, не боліло
Серце, ще не загартоване,
Я пущу його в горнило,
Гнівним палом роздратоване.
Я приб’ю свій бїль пекучий
Величезним тяжким молотом —
І в красі живій, горючій
Бризну перлами і золотом.
II
Реклама
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Оживлю глухі кутки,
Збризну росами квітки,
Щоб цвіли,
Блисну променем ідей,
Кину слово до людей,
Щоб жили!
Слово кину
На Вкраїну,
На одроджену отчину,
Слово дивне,
Переливне —
Спів на радісний мотив,
Щоб од вечора до ранку
Без упину, без устанку
Він летів
І спокійний
Тиховійний
Сон будив.
1909
Джерело: