Чупринка Григорій. Чайка

294

З жалем, з болем
Понад полем
Крик розноситься чаїний,
Наче в давні
Дні безславні
Плач рабині
На чужині.

То неначе
Мати плаче
За погубленими дітьми,
Що в неволі
Та в недолі
Зникли в горі,
Зникли в пітьмі.

Плавним льотом
Над болотом
Чайка лине, чайка в’ється —
То з одчаю
Заридає,
То в риданні
Засміється.

***

Джерело: друковане видання

Джерело: ukrlib.com.ua

Прокоментуєте?

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!