Хмарно… сумно… чорні луки,
Чорне поле, чорний гай…
Вітер стогне, крячуть круки.
Ох, чи скоро сьому край?!
І в душі моїй журлива
Пісня жалібно бринить…
Де ж весна-красна зваблива
Забарилася в сю мить?
Сірий день глядить в віконце,
Темно в хатоньці моїй…
Дайте світла, дайте сонця,
Дайте щастя, ясних мрій!
Сум у серці хижим круком
Кряче, б’є важким крилом…
Ох, чи скоро ж край всім мукам,
Що нависли над чолом?!
1905
Реклама
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Джерело: