Черкасенко Спиридон. Фабрика

120

В мурах, як в панцирах, упир
П’є людські сльози, піт і кров…
Чому ж не гасне сяйво зір,
Не мовкнуть співи про любов?!

І день, і ніч упир співа
Врочисту пісню перемог…
Питають квіти, дерева,
Сміється сонцем добрий Бог…

Міцні обійми дужих лаб,
Страшні пісні потвор-машин! —
І тільки раб — прикутий раб —
Плекає там тяжкий проклін,

Що вдарить громом в чорний мур,
Погасить жертвенні огні
І муки праці і тортур
Оберне в квіти і пісні!..

Джерело: ukrlib.com.ua

Прокоментуєте?



Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!