Вже і серця свого не слухаю,
І розлуки витримую піст,
Поміж зустріччю і розлукою
Календарний будую міст.
Спершу тижні лічу, потому дні —
Ніч за ніччю і день за днем —
Поки стужені і потомлені
У обійми знову впадем,
І зіниці в зіницях втопимо,
Замішаєм цілунків сіль
Із сльозами світлими схопимо
Первородні радість та біль…
Поспішай же по колу часовому,
Неквапливої стрілки рух,
До хвилини, коли ми зловимо
Птичий трепет пестливих рук…
Джерело:
Реклама
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал