Біляїв Володимир Іванович. Передчуття

154

Налилося по вінця блакиттю вікно —
День погожий і соняшний настрій
І неначе із неба пролите вино
Покропило пурпуром тут айстри.

Передосені теплій непевній порі
Залишилися лічені ранки —
Тиждень, два ще від сили, і вікна мої
Занавісять похмурі світанки.

Знаю — осінь сувої туманів натче,
Палим листям укриється стежка
І по сірому ситцю шибок потече
Дощова кривуляста мережка.

Джерело: ukrlib.com.ua

Прокоментуєте?



Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!