Вовк Ірина Валентинівна нар. 4 вересня 1963 у м. Ялта, нині АР Крим. Закінчила ф-т укр. філології Львівського держ. ун-ту ім. І. Франка (1986). Працює з 1987 зав. відділу Ін-ту релігієзнавства – філії Львівського музею історії релігії.
Поетеса, драматург, театральний критик. Авторка книжок поезії, драматургії, сценаріїв та етнодосліджень: зб. віршів «Дзеркала» (1991), «Самоцвіти сокровення» (1997), «…І все ж – неопалима» (2000), «Семивідлуння», «Вибрана лірика» (обидві – 2008), «Обрані світлом» (2013), «Непроминальність, або Енколпіони для душ» (2017), «Туга за Єдинорогом» (2018); «Марія з Магдали» (переспів польської релігійної драми, 1995), «В лапку джміль бере смичок» (музична книжка для дітей, 2008), «Галицька елегія» (істор. поема); драм «В садах Семираміди», «Горизонт Хуфу» (усі – 2013), «Епоха в’янучих троянд» (2014); «Старі слова різдвяного вертепу» (для дорослих і дітей, 2013–14), «Симфонія Слова. Так, ти одна моя правдивая любов» (радіосценарій), «Сонцетони. Тон Перший – Поетичний. Тон Другий – Драматичний» (обидві – 2016), «У прихистку Божої Ласки: Мати і Син» (інсценівка, 2017), «Стежками “Живописної України” Т. Шевченка» (есеї, 2019).
Упорядниця книг «Колядки» (1990), «Шумеро-аккадський міфологічний словник», «Міфологічний словник єгипетського пантеону» (обидві – 2013), «За нашим звичаєм Бога величаєм. Осінь» (2015).
Авторка статей і радіосценаріїв з витоків укр. календарної та звичаєвої обрядовості, історії Львова «Львів, якого вже немає», циклу наукових розвідок «Давньоруські жінки на мапі Старої Європи», досліджень «Іван Франко і сходознавчі студії», «Маґістр Іван Дрогобич-Котермак», циклу «Стежками “Живописної України” Т. Шевченка, театрознавчих статей та рецензій на вистави львівських театрів.
Лауреат літ. премії ім. М. Шашкевича (2009), Міжнародної літ.-мистецької премії ім. П. Куліша (2016), літ. конкурсу патріотичної поезії ім. К. Мандрик-Куйбіди (2019).
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Чл. НСПУ з 1994.