Павличко Ярослава

Павличко Ярослава Йосипівна нар. 5 листопада 1948 у м. Стебник Дрогобицької міськради Львівської обл. Студіювала укр. філологію у Львівському держ. ун-ті ім. І. Франка.

Поетеса, прозаїк, перекладачка. Авторка книг «Вежі» (1971), «Парадигми часу» (2001), «У золотій сурмі» (2003), «Голос із рік повечірніх», «Знаки та профілі» (обидві – 2004), «Вибране» (2008), «Між Карпатами і Татрами: Невицька легенда» (у перекладі словацькою мовою, 2010), «Ремінісценції Забівки», «…із таємних письмен» (обидві – 2011), «Титла і мідь», «Із відчиненої брами», «Хоругви днів непроминальних» (усі – 2012), «Ужгородські фрески», «Срібло місячних шабель», «Зерцало» (усі – 2013), «На вертикалі дня» (2015), «Львів на писаному камені» (2018).

Лауреат літ. премій ім. Б. Лепкого, ім. О. Грицая, ім. М. Шашкевича, ім. М. Утриска.

Чл. НСПУ з 2004.

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал