Павлюк Ігор Зиновійович нар. 1 січня 1967 у с. Малий Окорськ Локачинського р-ну Волинської обл. Закінчив ф-т журналістики Львівського держ. ун-ту ім. І. Франка (1992). Провідний науковий співробітник Ін-ту літ-ри ім. Т. Шевченка НАН України (Київ), проф. кафедри укр. преси Львівського нац. ун-ту ім. І. Франка. Д-р наук із соц. комунікацій.
Поет, прозаїк, драматург, літературознавець. Автор 43 книг: поезії – «Острови юності» (1990), «Нетутешній вітер» (1993), «Голос денного Місяця» (1994), «Скляна корчма» (1995), «Алергія на вічність» (1999), «Стихія» (2002), «Чоловіче ворожіння» (2002), «The angel (or) English language?» (вірші англійською мовою, 2004), «Бунт свяченої води», «Магма» (обидві – 2005), «Бунт» (2006), «Камертон» (2007), «Лірика» (2008), «Україна в диму» (2009), «Стратосфера» (2010), «Catching Gossamers» («Ловлячи осінні павутинки», співавтор Ю. Лазірко, 2011), «Исповедь последнего волхва» (2012, книга перекладів лірики І. Павлюка рос. мовою), «Męskie wróżby» («Чоловіче ворожіння»; 2013, книга перекладів лірики І. Павлюка польською мовою), «Погонич» (2014, книга лірики Є. Чигрина у перекладі І. Павлюка), «A Flight over the Black Sea» («Політ над Чорним морем», 2014, вірші І. Павлюка англійською мовою), «Гра і битва» (2014), «Magma polіsien» («Поліська магма, французькою мовою, 2015); п’єси для дітей «Літаючий казан» (2003); прози – «Заборонений цвіт» (2007), «Поза зоною» (2012), «Вирощування алмазів» (2016), «Мезозой» (2017); монографій – «Митець–Влада–Преса: історико-типологічний аналіз» (1997), «Українська легальна преса Волині, Полісся, Холмщини та Підляшшя 1917–1939, 1941–1944» (2001), анотованого покажчика «Українські часописи Волині, Полісся, Холмщини та Підляшшя (1917–1939)» (1997), «Діагностика і прогностика брехні: екскурси в теорію квазікомунікації» (2003), «Українська преса Волинської області 1939–1941, 1944–2000» (2004), «Хрестоматія української легальної преси Волині, Полісся, Холмщини та Підляшшя 1917–1939, 1941–1944» (співавтор М. Мартинюк, 2005), «Письменники у пресі: українськомовний культурно-інформаційний простір Полісся, Холмщини, Підляшшя 1917–1944 та Волині 1917–2000 років» (2010).
Автор тритомника публіцистики «Інтимне дихання епохи» (2018). Перекладає з рос., англійської мов. Твори письменника перекладені англійською, китайською, рос., болгарською, білоруською, польською, французькою, японською мовами.
Окремі твори інсценізовані. Головний герой телефільмів «Між Бугом і Богом», «Голос». На його слова створено чимало пісень.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Лауреат Народної Шевченківської премії (Залізний Мамай), Всеукр. літ. премій ім. В. Симоненка, ім. Б. Нечерди, ім. М. Шашкевича, ім. Г. Сковороди, Міжнародної літ. премії ім. М. Гоголя «Тріумф», британського ПЕН-клубу. Золота медаль «О. Довженко».
Чл. НСПУ із 1997, чл. правління НСПУ.
Ігор Павлюк — відомий український письменник та науковець, член Асоціації європейських письменників. Ігор Зиновійович Павлюк побачив світ на Волині 1 січня 1967 року. Через десять днів після його народження померла мама Ігоря — Павлюк Надія Олексіївна (дівоче прізвище — Вовкотруб). Виховували хлопця дід і баба, прадід і прабаба по материнській родовій лінії — примусові переселенці з Холмщини у с. Ужова Рожищенського району. Родина по батькові жила у с. Малий Окорськ Локачинського району. Ігор закінчив із золотою медаллю Доросинівську середню школу і вступив до Санкт-Петербурзького військового училища, яке скандально залишив на другому курсі, коли почав писати вірші, за що був покараний засланням у Забайкальську тайгу. Там йому прийшлося будувати автомобільну дорогу разом із в’язнями. Після повернення на Батьківщину, у 1986 – 1987 роках, Ігор Павлюк працював кореспондентом Ківерцівської районної газети на Волині. У 1992 році він з відзнакою закінчив факультет журналістики Львівського державного університету імені Івана Франка, після чого працював у релігійній пресі та робив передачі на радіо. З 1987 року письменник мешкав у Львові, а з 2003-го року — у Києві. Ігор Зиновійович любить подорожувати Україною та світом. У 1999 та 2000 роках він був у творчому відрядженні у США — науковцем, “ченцем”, поетом-пілігримом. Він був також учасником міжнародних літературних фестивалів, зустрічей — у Грузії, Росії, Білорусії, Польщі, Туреччині, Ірландії…
Нині Ігор Зиновійович Павлюк — доктор наук із соціальних комунікацій — працює старшим науковим працівником відділу української літератури XX століття Інституту літератури ім. Тараса Шевченка НАН України у місті Києві. Він також — професор кафедри української преси Львівського національного університету імені Івана Франка, член редколегій літературно-мистецьких та наукових часописів, збірників: “Терен”, “Золота пектораль”, “Дзвін”, “Українська літературна газета”, “Вісник Львівського університету”.
Ігор Павлюк — автор багатьох книг. Він також перекладає з російської мови. Окремі його вірші стали піснями. За композиціями віршів Ігоря Павлюка створено театральні постановки. Його п’єсу “Вертеп” ставить Львівський драматичний театр імені Лесі Українки. Твори Ігоря Павлюка перекладені російською, білоруською, польською, англійською, латиською, болгарською, японською мовами. Ігор Павлюк представлений у книзі “European writer Introduction”. Книга “Політ над Чорним морем” Ігоря Павлюка посіла перше місце за підсумками відкритого голосування і була визнана книгою року у Великобританії (“A Flight Over the Black Sea”, переклав Стівен Комарницький). Вірші Ігоря Павлюка, зібрані в книзі, запрошують читача відправитися на прогулянку українським поліссям, описуючи зустрічні явища за допомогою витончених метафор.
Павлюк Ігор твори:
- Асоціації
- В рожевій мушлі море привезу…
- Вертатись пізно
- Весна
- Весна і війна
- Весна — як революція мені…
- Весняне
- Видно, на роду мені назначена…
- Вона хотіла зустріти море…
- Давай-но, море, вийдем з берегів…
- Дівчинка
- Жилава пісня і не мілка
- І знов весна…
- Любов напала навесні…
- Море. Ніч. І дельфіна голос…
- Морська елегія
- Напиши мені морем велику поему про вітер…
- Під сивим волоссям, неначе під снігом…
- Політ над Чорним Морем. Істанбул. Повернення
- Пророк
- Синій весняний ліс…
- Ти тілом читала вірші мої…
- Це золото сріблить моє волосся…
Джерело: ukrlib.com.ua