Мориквас Надія Мирославівна нар. 9 травня 1952 у с. Шельпаки Підволочиського р-ну Тернопільської обл. Закінчила ф-т журналістики Львівського ун-ту ім. І. Франка (1980). К. ф. н. Працювала редакторкою літ.-мистецьких видань, ведучою авторських літ. програм на Львівському телебаченні та обласному радіо. У 1994–99 – заступниця редактора г. «Літературний Львів». Засновниця і гол. ред. часопису «РІЧ», що виходив 2000–09 у друкованому, нині в електронному форматі.
Поетеса, прозаїк, есеїст, літературознавець. Авторка поетич. зб. «Біле місто» (1991), «Танці на льоду» (1996), «Істина срібноти» (1998), прозових книг «Спокуса вічністю. Щоденник іронічної прози» (1998, кн. 1; 1999, кн. 2; «За нас у Львові: Міфи і міти» (2001), «Рід: Українські хроніки» (2002; 2003, кн. 1, 2), «Меланхолія Степана Чарнецького» (2005), «Час без любови» (2007), «Де мій брат?» (2010), «Корнелія» (2015), «Винова гора» (2017).
Авторка романізованих біографій «молодомузівців»; статей, інтерв’ю, рецензій, есеїв, творчих портретів у періодиці та збірниках. Одна з упорядників книжки «Муза і чин Остапа Луцького» (2016): есею «Любов «Чужинця, або Апологія Ольги Кобилянської» (2016). Окремі поезії перекладені італійською, румунською та угорською мовами, деякі новели – німецькою.
Лауреат літ. премій ім. Б. Лепкого (2006) та ім. С. Федака (2015), відзнаки О. Гончара.
Чл. НСПУ з 1995, НСЖУ з 1983.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал