Косів Михайло

Косів Михайло Васильович нар. 28 грудня 1934 у с. Вільхівка Рожнятівського р-ну Станіславської, нині Івано-Франківської обл. Закінчив відділення укр. мови і літ-ри філ. ф-ту Львівського держ. ун-ту ім. І. Франка (1960). Працював у Львівському літ.-меморіальному музеї І. Франка, завідував кабінетом франкознавства в ун-ті, навчався заочно в аспірантурі на кафедрі історії укр. літ-ри. 27 серпня 1965 перед захистом дисертації «Наука, публіцистика і белетристика у творчій практиці Івана Франка» заарештований органами КДБ за звинуваченням в антирадянській агітації і пропаганді. Звільнений 6 березня 1966 (після мікроінфаркту) як такий, що, перебуваючи на свободі, не становитиме суспільної небезпеки. Один із засновників Товариства укр. мови ім. Т. Шевченка, Народного Руху України. Працює в галузі літературознавства й літ. критики, мистецтвознавства, публіцистики. Від 15 травня 1990 до 12 грудня 2012 працював у Верховній Раді як народний депутат України (1994–98 – голова Комітету з питань культури і духовності). Автор і співавтор понад 300 законопроектів, серед яких найважливіші: «Декларація про державний суверенітет України», «Звернення Народної Ради до українського народу з приводу ГКЧП», «Про свободу совісті і релігійні організації», «Про бібліотеки і бібліотечну справу», «Про музеї і музейну справу», «Про архіви», «Про благодійництво і благодійні орг-ції», «Про збереження культурної спадщини». Працював над текстом Конституції України.

Критик, публіцист. Автор книжок «Про Україну», «Двоязичіє чи без’язичіє?», «Вернімося до джерел» (у двох томах), «Воскресають лиш там, де є могили», «Петро. З грецької – скеля», «Удвоє більше дає той, хто дає вчасно».

Заслужений діяч мистецтв України (1995). Лауреат премії ім. Р. Федоріва (2013). Нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня, відзнаками «Знак пошани» Міністерства оборони й Міністерства внутрішніх справ, медаллю УГКЦ «За внесок у справу відродження», медаллю УАПЦ «Патріарх Мстислав», орденською відзнакою «Меморіалу» ім. В. Стуса «За вірність», медаллю «Незалежність України».

Чл. НСПУ з 1988.