Канич Анна Михайлівна нар. 23 лютого 1928 у Львові. Закінчила філ. ф-т Львівського держ. ун-ту ім. І. Франка (1950). Працювала 38 р. учителькою укр. мови і літ-ри, з них 16 р. – у виховних колоніях для неповнолітніх, що пізніше описала у своїй документально-художній повісті «Волошки серед терну» (2000).
Поетеса, прозаїк. Авторка зб. пісень «Неопалима купина» (1993), «Львівські рапсодії», «Пісні серця – юним талантам» (обидві – 2003), «Коли співає тиша» (2005), «Молюсь за Україну» (2006), «Музика рідного краю», зб. оповідань «Жовтенька грушка» (обидві – 2008).
У творчому доробку бл. 150 пісень. Пісню «Соломія» відзначено Ґран-Прі Міжнародного фестивалю «Київський вернісаж» (1995).
Заслужений діяч мистецтв України (2008). Кавалер Міжнародного ордена Королеви Анни Ярославни (2008).
Чл. НСПУ з 2003.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал