Гануліч Володимир Костянтинович нар. 2 січня 1941 у с. Погиньки Ковельського р-ну Волинської обл. Закінчив механіко-матем. ф-т Львівського держ. ун-ту ім. І. Франка (1963). Працював 1963–75 в Ін-ті машинознавства та автоматики АН УРСР (Львів). Канд. фіз.-матем. н. (1975).
Прозаїк, поет, публіцист. Автор поем «Пастка пітекантропа» (1991) і «Я – м’яч футбольний» (2017), зб. оповідань «Хуторянка» (1999; 2002), поетич. зб. «Полотно» (2005), повістей «Сім літ Утіхи» (2008) та «Земля і Слово» (2014), пригодницького роману-казки «Білий камінчик щастя» (2011), автобіографічної повісті «Футбол 1961» (2018); публіцистичних і літ.-критичних статей
Написав тексти до пісень «Ключі від раю», «Я ще вернусь» і балади «Полотно», що відзначені Дипломами лауреата на міжнародному («Золоті трембіти», 1997, 1998) та республіканському («На хвилях Світязя», 1998) пісенних конкурсах, а «Ніч на Високому Замку» премійована г. «Високий Замок» (1998). Співавтор підручників з математики (1999, 2002, 2013).
Зіграв у фільмах «Зерно» (роль Аптекаря, реж. К. Бугримова, 2015, Україна, 69-й Канський кінофестиваль 2016), «EGREGOR» (роль Священика, реж. Л. Левицький), «Ефір» (роль Судді, реж. К. Зануссі; обидва – 2017).
Чемпіон 2012 та срібний призер першості України з волейболу серед ветеранів (2011, 2018), володар Золотого Кубка (2012).
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Лауреат Всеукр. літ. премії ім. Ірини Вільде (2012).
Чл. НСПУ з 2001.