Чабан Василь Йосипович нар. 4 лютого 1940 у С. Старий Загорів Локачинського р-ну Волинської обл. Закінчив електромеханічний ф-т Львівського політехн. ін-ту (1964). З 1965 – проф. Нац. ун-ту «Львівська політехніка».
Прозаїк, есеїст. Автор книг «Сюрреалістична новела» (1997), «222 надреальні короткі історії» (2002), «111 надреальних історій» (2004), «Розп’яте сонце» (2008), «1000 блискавок» (2010), «Біла тінь» (2012), «Крик» (2014), «На соломі» (2019); книг у співавторстві з М. Маначинським – «Загорів» (2003), «Отча земля Загорів» (2004), «Світ кохання дружини» (2010), «Загорівська рада» (2016), «Вище гір» (2017). Деякі твори перекладені польською мовою.
Чл. НСПУ з 2004.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал