Ювілейна «Письменницька ватра над Черемошем»

229

 
Вона вп’яте спалахнула на Верховинщині. Починаючи від цьогорічного обласного літературного фестивалю під такою назвою його статус дещо змінився: він є вже літературно-краєзнавчим. Тим самим посилено акцент (який, зрештою, був притаманний і чотирьом попереднім фестивалям) на глибшому пізнанні слухацькою аудиторією і самими учасниками цього непересічного дійства минувшини і сьогодення, культури, фольклору, самобутньої автентики гуцульського краю, де воно щороку відбувається.
Гостей фестивалю у день свята запросили на зустріч із творчою інтелігенцією, майстрами народної творчості, працівниками культури та освіти, представниками громадськості району. Привітали їх на гуцульській землі голови райдержадміністрації Олег Лютий та районної ради – Іван Шкіндюк – він, до речі, і сам є автором віршів про найдорожчі для кожної людини Вітчизну й отчий край, рідну неньку, послухати які мали нагоду присутні. Відзначали у своїх виступах благодатний дух безпосереднього, живого спілкування письменників з читачами, прочитали власні твори голова Івано-Франківської обласної організації НСПУ Євген Баран; секретар НСПУ, головний редактор всеукраїнського літературно-художнього і громадсько-політичного журналу «Перевал» Ярослав Ткачівський; письменник із Києва Михайло Василенко; прикарпатські літератори Василь Бабій, Іван Гаврилович, Лариса Колесник, Олександр Букатюк, Роман Киселюк, Василь Шкурган, поети з Верховинщини Орест Князький та Василь Зеленчук, а також директор Івано-Франківської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. Франка Людмила Бабій, голова Івано-Франківської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, директор обласного державного центру туризму і краєзнавства Михайло Косило, директор навчально-методичного центру культури і туризму Прикарпаття Світлана Панько.
За ініціювання, активне сприяння у проведенні впродовж п’яти років «Письменницької ватри над Черемошем», розуміння важливості пропагування українського слова секретар НСПУ Ярослав Ткачівський за дорученням голови Національної спілки письменників України Михайла Сидоржевського вручив нагороди керівництва НСПУ очільникам Верховинщини Олегові Лютому й Іванові Шкіндюку, трьом співзасновникам мистецького дійства – Василеві Нагірняку, заступникові керуючого справами районної ради і незмінному діяльному організаторові  фестивалю,Євгенові Барану та Василеві Бабію, голові та заступникові ІФОО НСПУ.
Найвіддаленіший в області Верховинський район по праву може похвалитися тим, що тут є вже три члени Національної спілки письменників України – голова Верховинського осередку НСПУ і районної «Просвіти» вже згаданий Василь Нагірняк, Орест Князький та Анна Космач. А гість фестивалю Василь Шкурган, котрий пише і на гуцульському діалекті, очолює такий осередок сусідньої Косівщини, який зовсім недавно поповнився прийнятим до письменницької спілки поетом Миколою Близнюком зі Старих Кут.
Літератори і краєзнавці з великим зацікавленням оглянули виставку робіт майстрів декоративно-прикладного мистецтва в приміщенні РДА, експозицію музею Івана Франка в Криворівні, розміщеного в тому будинку, де впродовж 1906-1914 років Каменяр не раз зупинявся і працював над втіленням своїх творчих задумів. Відрадно також, що першого дня фестивалю аж до пізнього вечора на Буковецькому перевалі звучали поезій, пісні й фрагменти прозових творів членів НСПУ, в серцях яких палає рідне українське слово, вогником котрого вони зігрівають своїх читачів. А наступного дня, власне, спалахнула справжня ватра. Її запалили самі письменники, котрих у телефонному режимі привітав голова НСПУ Михайло Сидоржевський, який уже двічі разом із побратимами-спілчанами підтримував «Письменницьку ватру над Черемошем». Щоправда, цього разу не на березі швидкоплинного Черемоша спалахнуло багаття, а поблизу розташованої між селами Буківцем, Білоберізкою і Ясеневом на висоті 1221 м над рівнем моря унікальної пам’ятки природи – Писаного Каменя. На ньому збереглися наскельні знаки й петрогліфи далеких пращурів нинішніх горян, тут залишили свої надписи-автографи Іван Франко, Василь Стефаник, Ольга Кобилянська, Осип Маковей, Гнат Хоткевич та інші корифеї українського письменства і культури. Ватру ж гуцули вважають оберегом від зла і бід, символом добра і тепла.
Прощаючись з учасниками літературно-краєзнавчого «десанту» на гуцульську землю, господарі – і в цьому їх цілком підтримували гості – наголошували на вагомому духовно-естетичному значенні вже традиційного фестивалю «Письменницька ватра над Черемошем» і для шанувальників поетичного, прозового, публіцистичного слова зі стажем, і тих, хто тільки прилучається до художньої книги, як, зрештою, і для самих літераторів. Адже їм живе спілкування з людьми, поринання у світ чарівної карпатської природи, знайомство з ментальністю й побутом місцевих мешканців, славною історією гуцульського краю дає теми і натхнення для написання нових творів. Тож верховинці і приїжджі письменники й краєзнавці говорили одні одним: «До нових зустрічей!».
 

Михайло ПОСІЧАНСЬКИЙ

№16 (205) 25 серпня 2017

Прокоментуєте?



Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!