Якщо впаде люстра…

 
 
Михайло СИДОРЖЕВСЬКИЙ
Останніми днями інтерес до Надії Савченко і Рубана значно знизився.
У нашій ненудній країні з’явилися нові топ-теми. Зокрема, публічні бої між антикорупційними структурами. Що ж, корупціонери якийсь час можуть спати спокійно. Війна в країні між тими, хто їх повинен викривати, розгортається не на жарт.
Однак все ж хочу повернутися до теми презентованого Савченко анонсу «підйому переворотом».
У ті дні телеканали під час вечірніх ток-шоу демонстрували нібито надзвичайно агресивні настрої серед населення. Принаймні, серед звезених на ці ток-шоу. Якщо вірити демонстрованому з телеекранів, то у нас 80 – 90 відсотків населення нібито хоче, слідом за Савченко, підірвати будівлю Верховної Ради разом з депутатами.
Безперечно, ненависть до влади у суспільстві велика і значною мірою вмотивована, але чи настільки?
У мене риторичне запитання: хто були ці кровожерливі «представники електорату» зі скляними очима і відмороженими обличчями? Хто формував списки запрошених? За якими критеріями?..
Яким чином влада бореться з дезінформацією? В якій дупі давно і безнадійно сидить міністерство інформації?..
І хто така насправді Надія Савченко?
Хто ця нарвана дічь з інтелектом містечкової самозакоханої петеушниці? Цей байстрюк тотально корумпованої української влади і збаламученого українського суспільства? Цей провокатор-популіст, видресирувана маріонетка в ворожих руках?..
Так сталося, що в якості уважного телеглядача я стежив за розглядом у парламенті питання про спробу «перевороту». І дивувався: чому ніхто не запитав у горе-заколотниці: а що, власне, вона з Рубаном, сестрою Вірою й іншими ймовірними соратниками збиралися робити в разі успішного здійснення задуманого? Хто став би владою в такому разі? Убогі розумом сестри Савченко з хитрим пройдисвітом Рубаном? Медведчук, якого називають у цьому контексті? Чи одразу Путін? Як вони збиралися формувати владу? У якому вигляді ця влада, згідно з задумом, мала б функціонувати? Диктатура? Революційний комітет? Установчі збори з матросом Жєлєзняком?..
Чи про таке Савченко з Рубаном не думали – не їхнього розуму це справа?
Зрештою, як на мене, ідея провокації полягала в іншому, і в будь-якому разі була зорієнтована на майбутні вибори, насамперед президентські. Думаю, що скоро ми побачимо спроби матеріалізації цієї багатоходівки, написаної за межами України…
Так, у нас владу не люблять. Багато хто її ненавидить. І є за що. За злодійство, корупцію, брехню, за зраду смертей Майдану… Але, виявляється, лише Гадя (так її називали військовики за місцем служби) знає, що треба зробити, щоб українцям було щастя. Рецепт простий як дощовий черв’як і неймовірно ефективний: знищити керівництво держави! Повбивати депутатів, урядовців, вищих чиновників!..
Наш нещасний народ це вже проходив. Сто років тому. Чи варто згадувати, що було потім?..
А тепер уявімо майже неймовірне: вони таки здійснили задуманий абсурд. (Савченко: «Я пропоную переворот. Тому що їх нада убирать фізично. Причому всіх і зразу… Один день і тільки зсередини…»). Купол парламенту розтрощений з міномета, більшість закиданих Гадею гранатами депутатів і урядовців, у тому числі президент – трупи (Савченко: «викинути шість гранат я встигну однозначно»); вцілілих за планом Савченко доведеться добивати з автомата (Савченко: «ну, можна взяти автомат і достріляти»); люстра в сесійній залі впала, будівля парламенту горить…
Що далі? Що після перевороту?
А далі — соціальний хаос. (Рубан: «Хаоса бояться не надо. Хаос нужен. Хаосом нужно управлять»). Параліч державних механізмів… Стрімке зростання цін, насамперед на продовольчі товари і товари першої необхідності… Черги в магазинах, паніка, спекулянти… Оскаженіла інфляція… Перебої, або ж припинення виплат пенсій, зарплат бюджетникам… Замежовий стрибок курсу долара – до 50, 100, 1000 гривень за долар?.. Криміногенна ситуація виходить з-під контролю… Зброя на руках у населення… Збройні напади на тих поліцейських, які не розбіглися… Криваві розправи з «винуватцями усіх бід» — «демократами-націоналістами»… Перекриття західних кордонів з боку наших сусідів… Припинення програм фінансування з боку Заходу… Скасування безвізу… В областях, позначених у кремлівських планах як «Новоросія», місцеві колаборанти і чужинці з костромським акцентом ґвалтовно зганяють людей на мітинги і тут же проголошують «народні республіки»… «Путін, ввєді войска!»… «Зелені чоловічки»… Озброєні до зубів «миротворці» бурятської і чеченської національностей… Десятки і сотні тисяч біженців з областей, охоплених синдромом «Новоросії», які втікають на ощетинену добровольцями, залишками військ і поліції Правобережну Україну, тиражуючи хаос і соціальне напруження…
Як вам така перспектива?..
І чи багато знайдеться клінічних ідіотів, які б хотіли таких сценаріїв?.. Невже 80 – 90 відсотків?..
Можливо, я надто згущую фарби? Можливо. Хоча в нашій країні, як ми вже переконалися, навіть найфантастичніші сюжети є цілком реальними. Адже у суспільстві відчутний запит на абсурд. На гротеск. На гопників, політичних спекулянтів, популістів і баламутів. Відтак, імітація державного будівництва і використання чиновниками влади з метою особистого збагачення, корупція, популізм – з одного боку, і морально-духовна люмпенізація суспільства з іншого — головні загрози для існування України.
На цих загрозах, як на дріжджах, чорною хмарою множаться і набирають сили савченки, рубани і їм подібні…
…Із того, що сталося (і що могло статися) висновок повинні зробити не лише спецслужби, які мають посилити пильність, бо загрози зростають. Висновок має зробити нинішня влада (і майбутні влади): якщо режим дурить народ і краде, тоді прірва між ним і народом стрімко зростає. І винуватий у цьому насамперед владний режим.
Проте дивлюся на холених самовпевнених вищих чиновників, які презентують чинну владу, і розумію: вони не вбачають своєї вини у зростанні людської ненависті до влади. Вони нічому не навчилися! Вони не здатні побудувати причинно-наслідкового зв’язку! Вони нічого не усвідомили! Вони не розуміють, що «сюрреалістична» історія з Савченко – ще одне загрозливе попередження для них.
Для них?
А може, для нас, для України?
Адже усунення в збройний спосіб нинішньої влади, хай і ненависної для багатьох громадян, означатиме параліч, розпад і знищення держави.
Це якраз те, чого хоче наш ворог.