“Українська літературна газета”, ч. 8 (364), серпень 2024
У нещодавньому звітному концерті учнів та студентів Київської муніципальної академії танцю імені Сержа Лифаря, який відбувся на сцені Національної опери України, переважали великі фрагменти з балетів української і світової хореографічної класики. Зокрема, варіації й адажіо з балетів «Лілея» К. Данькевича, «Лісова пісня» М. Скорульського, «Баядерка» Л. Мінкуса, «Есмеральда» Ц. Пуні, «Кармен» Ж. Бізе, «Жізель» А. Адана та інші.
Але найбільше враження справила на столичного глядача нова постановка одноактного балету Моріса Равеля «Болеро» у сценічній інтерпретації педагога Академії танцю, заслуженого артиста України Дмитра Клявіна: концепція проекту заслуженого працівника культури України Вячеслава Коломійця, балетмейстер-репетитор Надія Ятченко, візуальне оформлення Марії Дуки за ідеєю заслуженого діяча мистецтв України Андрія Лягущенка.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
В анотації концертної програми постановником балету, лауреатом Державної премії України імені А. Шекери Дмитром Клявіним зазначено, що у світовій хореографії знайдеться незначна кількість балетів, які часто «повертаються» на сценічні підмостки, не зважаючи на час їхнього створення. Саме так відбувається із шедевром Моріса Равеля «Болеро», що й не дивно, адже правічна тема боротьби світла і темряви завжди хвилювала людство. Ця тема закладена в основу балету, в якому геніально розкрита композитором через змагання Мелодії та Ритму, що будять творчу уяву численні покоління балетмейстерів.
І хоча Мелодія в музиці «Болеро» одна, але вона у своєму розвитку має різну силу вияву, яка знайшла своє відображення у представленій хореографії, де перед глядачем постають чотири іпостасі Мелодії, кожна з яких дарує свій відтінок чи то колір прочитання і пізнання. А вже в центрі цих відтінків-кольорів і знаходиться той невблаганний Ритм, який є збурювачем та суддею у боротьбі за досконалість: кордебалет лиш повторює (репризою-рефреном) кожну із граней характеру Мелодії, і який водночас, є спостерігачем за тим чи ж буде переможець у цьому змаганні?..
Ми лиш додамо, що у нинішній постановці задіяний, зокрема, ще й малюнок Пабло Пікассо «Молода дівчина», який слугує своєрідною сценографією балету і в якому відтворені усі ті чотири відтінки-кольори, що й відповідають сьогоднішнім українським реаліям-лихоліттям. Зосібна, зелений, блакитний, рожевий і бордовий. Хоча – бордовий колір нині переважає, якщо подивитися на мапу багатостраждальної України під час повітряних тривог і ракетних обстрілів.
…То чи ж буде переможець у змаганні світла і темряви?
Саме на це запитання і відповідає наступний оптимістичний фрагмент з балету видатного грецького композитора Мікіса Теодоракіса «Грек Зорба», у хореографії Лорки Мясіна та у виконанні студентами І-ІІІ курсів відділення народної і класичної хореографії та студентами ІІІ-ІV курсів бакалаврського рівня вищої освіти. Як, зокрема, і солістів Володимира Талайка і Валентина Шевченка (робота заслуженого артиста України Вадима Сабодаша і Володимира Прянічнікова).
Адже дивлячись на бажане і спрагле сприйняття глядачем цього балетного фрагменту, сумніву у тому, що світло здобуде перемогу – немає.
Засвідчимо і той факт, що глядач уповні був вражений не лише блискучою майстерністю талановитих солістів Володимира Талайка і Валентина Шевченка, а й загалом захоплений сприйняттям вишуканої артистичності і технічності як кордебалету, так і майстерністю солістів, які іскристо й синхронно виконали харизматичний танець Сиртакі, що був спеціально написаний композитором Мікісом Теодоракісом до фільму Михаліса Какоянніса «Грек Зорба» (1964), і який приніс йому світове визнання і славу.
А лібрето до балету «Грек Зорба» написане хореографом Лоркою Мясіним за однойменним романом Нікоса Казантзакіса, в основі якого і варіюється знаменитий танок Сиртакі, який композиційно нагадує гуцульський танок Аркан, і котрий відображає всепереможну енергію грецького й українського народів. Енергію, яка втілена в образі героїчного і незламного грека Зорбі і яку неможливо знищити нікому.
Але щоби усе те бачити і чути, читачеві слід стати не лише глядачем, а й до певної міри «учасником» тих звітних концертів учнів і студентів Академії танцю, які двічі на рік відбуваються на сцені Національного театру опери і балету імені Тараса Шевченка.
Переконаний, байдужими не залишитеся.
Володимир Корнійчук,
заслужений журналіст України
Фото Марії Дуки
Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.
Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/
УЛГ у Фейсбуці: https://www.facebook.com/litgazeta.com.ua
Підпишіться на УЛГ в Телеграмі: https://t.me/+_DOVrDSYR8s4MGMy
“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.