Суспільна
місія поезії з часом трансформується, втрачаючи звичні ознаки. Поети більше не
збурюють революцій своїми поемами, все рідше агітують на мітингах натовпи, а як
збирають зали, то хіба нечисленних поціновувачів, і то більшою мірою своїх
колег-поетів. Такий фах як поезія поступово позбувається ознак публічності, і
можливо, це й є нормальний стан речей. Адже, як писав не останній з поетів,
«служенье муз не терпит суеты».
Хіба
вихід нової книжки жбурне поета під прожектори уваги газетярів. А коли книги не
виходять десятиліттями, і то в прекрасних поетів, як от, наприклад, Віктор
Корж… Чи не найкоротший це шлях до забуття? Вікторові Коржу, на щастя, цього не
судилося. Після мовчання, що тривало 23 роки, у видавництві НСПУ «Український
письменник» вийшла друком його книжка під назвою «Чиста сила». І ця поетична
збірка відразу привернула увагу до митця – і при тому увагу не лише критиків і
журналістів, але й авторитетного журі, яке щорічно присуджує міжнародну
літературно-мистецьку премію імені Григорія Сковороди.
Один
із членів журі Сергій Гальченко так пояснив свій вибір на користь книжки Коржа:
«Мені імпонувала його особистість – неординарна, непоступлива, чесна, відверта,
з когорти шістдесятників. Коли побачив у видавництві книжку, яка щойно
з’явилася, я, як член журі літературно-мистецької премії, відразу ж
зателефонував Михайлу Шевченку, який очолює журі. На мій погляд, Віктор Корж зі
своєю книгою «Чиста сила», – це була найкраща кандидатура на премію і вона, між
іншим, розглядалась і на Вченій раді Інституту літератури імені Тараса Шевченка
Я дуже радий, що мене підтримали колеги».
Нагородження
відбулося 24 червня 2010 у столичному Будинку художника. Голова журі, відомий
поет Михайло Шевченко нагадав обставини заснування премії: «Ми заснували її в
ніч, коли було розгромлено пам’ятник Григорію Сковороді у моєму рідному селі
Харсіки. Ми з покійним поетом Тарасом Нікітіним і головою колгоспу були
шоковані – пам’ятник Сковороді був подроблений, і ми зрозуміли, що це не
випадково. І щоб відстояти Григорія Сковороду, ми того ж ранку прямо там
написали протокол і заснували міжнародну премію його імені».
Премії
вручав Голова Українського фонду культури, член журі Борис Олійник, який
відзначив: «Премія імені Григорія Сковороди – просвітницька. І ми сподіваємось,
що такий світоч як Григорій Савич Сковорода дасть можливість молодому поколінню
усвідомити, що ми не пил на вітрі, а корінна нація зі своєю філософією».
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Серед
нагороджених, крім Віктора Коржа, були також академік, ректор Національного
університету ім. Драгоманова Віктор Андрущенко (за вагомий внесок у розвиток
національної освіти і науки); відомий хлібороб, герой України, голова
підприємства «Радівське» на Вінниччині, автор книги «Філософія життя» Анатолій
Пачевський (за внесок у розбудову культурно-соціального комплексу України);
вокальне жіноче тріо зі США у складі сестер Ганни, Дани та Карини Максимович
(за популяризацію української пісні за кордоном); російський поет Андрій
Дементьєв (за внесок у вінок єднання братніх культур).
На
жаль, Віктор Федорович через хворобу не зміг приїхати з Дніпропетровська, аби
отримати премію власноруч. Але його донька Радміла Корж прочитала присутнім
його лист, яким він привітав журі і всіх своїх шанувальників. Були там, між
іншими, й такі слова «Переповідаючи заповідальну епітафію нашого славетного
мандрівного філософа «Світ ловив мене, та не піймав», кажу: «Світ ловив мене і
піймав на слові». Це слово – Поезія».
Варто
відзначити, що книга «Чиста сила» вийшла в серії «In corpore», яку видавництво
«Український письменник» заснувало, аби пропонувати увазі читачів сучасних
класиків української літератури. В цій серії вийшли книги Анатолія Дімарова,
Броніслава Грищука, Анатолія Шевченка, Юрія Щербака; підготовлено до друку
книжки Романа Іваничука, Івана Білика, Нині Бічуї та ін. Видання серії з
фінансового боку підтримує Спілка письменників.