Відкритий лист до українських письменників та членів Шевченківського Комітету

197

Шановні добродії!

У травні цього року минатиме двадцять років від дня смерті
українського письменника, лавреата премії імені Андрія Головка 1988 року та
Державної премії імені Т.Г.Шевченка 1992 року – Феодосія Кириловича Рогового.

Починаючи від 1991 року, жодна книга Ф.К.Рогового в Україні
не видавалася. Всі, хто писав чи пише про письменника, згадують, що його роман
«Свято останнього млива» йшов до читачів десять років – з 1973-го року. Зараз –
вже у Незалежній Україні – минає двадцять років.

Хто і чому намагається викреслити творчість Феодосія
Рогового з української літератури?

Із шести його романів – «Свято останнього млива», «Над
Дніпром», «Зрушені люди», «Поруки для батька», «Великі поминки», «Гріх без
прощення» – видавалися книгами тільки два: «Свято останнього млива» та «Поруки
для батька». Не буду казати, що вийшли вони, звичайно, у «редагуванні»,
властивому для 70-80-х років XX століття, тобто – ущербленими і скороченими
цензорами.

Ось саме тому змушений звернутися до пись¬ме¬нників – членів
Шевченківського комітету із проханням – видати романи Феодосія Рогового,
нагадуючи, в підтримку собі, слова ще одного Шевченківського лавреата,
шановного Євгена Пашковського: «…Як стилістові й живому мовникові,
по-старосвітськи кажучи, знавцеві життя, йому серед його покоління не було рівних
– в цьому, в першу річ, вбачаються мені його негаразди видавничі. Заздрість для
українців давно замінила порозуміння й патріотизм, знання і вміння витворювати
чесну ієрархію скрізь – від мистецтва до політики…»

Хочеться сподіватися, що ці слова стосуються давно минулої
епохи.

 

З пошаною –

ЮРІЙ РОГОВИЙ,

член НСПУ.

 

Прокоментуєте?



Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!