Василь Шевченко. З любов’ю до України. Частина ІІ. Живопис.

355

(Частина І – “Українська літературна газета,” №7 [273], 2020, C.6)

 

З 16 до 26 вересня в галереї “Митець” (Велика Васильківська, 12) проходитиме виставка робіт київського художника 50-90-х років минулого століття Шевченка Василя Маркеловича (1920-2003 р.). Виставка присвячена 100-річчю з дня народження.

Василь Шевченко – художник реалістичного спрямування, що працював, в основному, в жанрах натюрморту, портрету та пейзажу. В своїй творчості він наслідував  та розвинув традиції  своїх попередників – П.А.Левченка, С.І.Васильківського, В.Д.Орловського, М.К.Пимоненка. Його роботи сповнені глибинним національним колоритом, що й дозволяє ставити автора в ряд суто українських художників.

 

Вище зазначалось (частина І) – Василь Шевченко як за фахом, так і за покликом був живописцем[i]. Тож і виставка заснована саме на живописній складовій творчості художника. При формуванні експозиції організатори губились у роздумах що ж власне виставляти, адже творчий спадок митця багатий та різноманітний. Зрештою дійшли згоди представити творчість так, щоб якомога повніше розкрити його внутрішній світ, його пошуки краси та гармонії. Деякі роботи, що могли б прикрасити виставку, при цьому випали, та що вдієш. Отже, експозиція охоплює весь період творчості, включає 75 робіт та складається з 7 окремих Розділів.

У першому Розділі зосереджені роботи раннього періоду, коли ще автор працював в художніх майстернях Худфонду: “Завод гуде. 1962 р.,” “У мартенівському цеху. 1962 р.”, “На сільській фермі. 1957 р.”та “Вихід на жнива. 1958 р.,” – багатофігурна композиція з босоногими колгоспниками, граблями та роверами, як і було колись по селах –  типовий соцарт того часу. Виставлені також і портретні роботи: “ Смажений Олександр Матвійович. 1957 р.,” – портрет товариша шкільних років; “Орденоносець Трохим Ставищев. 1956 р.” – дідусь з хитрувато прижмуреними очима та орденом Леніна на лацкані жакетки; дитячий портрет “Хлопчисько в панамці. 1956р.” Особливої уваги заслуговує портрет українського інтелігента у вишиванці, людини з пронизливим, наче рентгенівським, поглядом сірих очей – “Шевченко Саватій Васильович. 1962р.” – рідний дядько художника.

Другий Розділ присвячений одному з найважливіших в творчості митця натюрмортному жанру. Провідне місце тут належить квітам. Впродовж усього життя квіти для Василя Шевченка залишались його постійним захопленням: народився та зростав він у квітковому царстві – садибі, з усіх боків оточеній квітами. Доповнюють цю частину постановочні натюрморти з овочами, фруктами, тощо. Це теж важлива складова творчості художника – викладаючи основи малюнку та живопису у КІБІ та студії при БК “Славутич” він нерідко писав їх поряд зі своїми студентами.

Третій Розділ охоплює портретну творчість художника. Важливе місце в ній посідають портрети  рідних: “Дружина Галя на зеленому. 1969 р.”, “Сестра Зіна.1963 р.”; присутня тема “Вчитель та Учень” –  роботи “Сесія. Портрет сина Миколи. 1977 р.” та “Перший вчитель Оксентенко І.І. 1970 р.” – портрет вчителя початкових класів сина Миколи, з яким товаришував художник. Особливо вирізняється “Портрет старого. 1977 р.” – мудреця, що ввібравши в себе чи не увесь досвід людства, схиливши стомлено голову розмірковує про сенс буття. Зворушливо виглядає “Ще мить – й останній дзвоник. 1973р.”

Четвертою частиною розпочинається найголовніший напрямок у творчості художника – Пейзаж.  І починається він з архітектурних мотивів. Центральне місце тут посідають роботи із зображеннями з різних локацій легендарної Кам’янець-Подільської фортеці: “Кам’янець-Подільська фортеця. 1967р.” та “Свідки давнини. 1967р.”, які в тому ж таки 1967 році в цій же залі демонструвались на виставці, присвяченій 50-річчю Жовтневої революції (було й таке).

Кам’янець-Подільська фортеця. 1967 р.

Символічно виглядає мало примітна “Онуфрієвська церква. Село Липовий Скиток під Васильковом. 1989 р.” – церква, в якій з 1796 року хрестили, сповідували, вінчали та відспівували далеких пращурів Василя Шевченка, та в 2 км від якої – у с. Данилівка Святошинського району – проростало коріння художника.

“Острозький замок. 1973 р.”, “Ніч. Замок в Невіцькому. 1972 р.,” Львів, Чернігів – далеко не повний перелік мандрівок художника давньою Україною. Завершується Розділ двома роботами із сільським пейзажем – “Село поснуло, лиш Ірпінь плине. 1964 р.,” та “Річка Ірпінь під Білогородкою. 1956 р.” – полотна, що підкреслюють безмежну любов митця до українського села та його люду. Здається, ніби автор ладен в будь-яку пору року та за будь-якої погоди світ-заочі летіти й писати оті архаїчні хатинки під солом’яною стріхою. А писались вони, здебільшого, під Києвом, у рідних для автора Святошинському та Васильківському  районах.

Село поснуло, лиш Ірпінь плине. 1964 р.

П’ятий Розділ присвячений пейзажу на пленері. Весна, літо, осінь, зима – повна гармонія природи та художника.

В шостому Розділі представлені київські мотиви. Розпочинають серію робіт краєвиди Подолу та Печерських пагорбів з Труханового острова. Без спотворюючих схили “Родины-матери,” без славнозвісної “Арки,”– бані Печерської Лаври під небом, силует Андріївської церкви, та Дніпро могутній. Далі прогулянка триває улюбленими місцями киян – Андріївським узвозом, бульваром Т.Г.Шевченка, Хрещатиком.

Панорама Печерських схилів. 1969 р.

В останній сьомій частині зосереджена, в основному, графіка та декілька жанрових етюдів: “Дівчата перуть білизну. 1963 р.”, “Теревені при дорозі. 1951 р.”, та Канівські (Щученка) мотиви, написані ще за часів студентства (1948 р.)

Щученка. Вантаж прибув. 1948 р.

Переглядаючи виставку, хтось зануриться у далеке та не зовсім забуте минуле, пригадає босоноге дитинство (люди здебільшого поважного віку), хтось здивовано, з підозрою та недовірою дивитиметься з вершин нашого технократичного сьогодення (переважно молодь) – запрошуємо всіх!

Микола Шевченко

1 Василь Шевченко. Життя та творчість. [альбом  /укладач М.Шевченко/]. Київ. “Київська друкарня.”  2019. 196 с.

“Українська літературна газета”, ч. 18 (284), 11.09.2020

 

Передплатіть «Українську літературну газету» на 2020 рік! Передплатний індекс: 49118.

Передплатіть «Українську літературну газету» на 2020 рік в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/

“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.

 

 

Прокоментуєте?



Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!